Яким для був 2018 рік для депутата фракції «Об’єднання «Самопоміч» Ігоря Володимировича Стояновського, члена постійної комісії з питань гуманітарної політики.
Що планував зробити у 2018 році?
Як депутата-медика мене найбільше турбувало питання медичної реформи. Її планували розпочати у 2018, і дуже хотів, щоб її знову не відклали, щоб не виникали перешкоди (в межах міста) для її впровадження, а найважливіше, щоб до неї виявилися готовими і пацієнти, і медики. Загалом – уся медична інфраструктура. Для цього потрібно було проводити роз’яснювальну роботу у медичному середовищі, серед депутатів, серед мешканців міста, а також підготувати мережу медичних закладів до нових реалій фінансування. Як медика, мене цікавило, щоб внаслідок цієї реформи ми не втратили добрих працівників, а як депутата – щоб користувачі цієї реформи, тобто платники податків Львова не втратили якості та доступності.
Що і як мені вдалося зреалізувати? Хто чи що допомагає?
Усе, що вдалося зробити – це колективний успіх. Моя скромна участь полягала у тому, щоб разом з іншими депутатами-медиками пояснити важливість ухвалення того чи іншого рішення для медицини міста тим, хто сумнівався або не до кінця розумів особливості функціонування медичної галузі і запланованих Міністерством охорони здоров’я та УОЗ Львова змін. Сподіваюся, що моя підтримка і пояснення у середовищі депутатів важливості цих кроків для медицини міста були почуті і сприяли спільній синергічній дії.
Таким чином нам вдалося:
- У співпраці депутатів постійної комісії Гуманітарної політики Львівської міськради і Управління охорони здоров’я за підтримки всього депутатського корпусу пройдено складні кроки перетворення комунальних закладів охорони здоров’я м. Львова у комунальні некомерційні підприємства – крок, який необхідний для реалізації медичної реформи та отримання фінансування цими закладами охорони здоров’я від Національної служби здоров’я України.
- Підготовлено медичні заклади Львова до реформування первинної ланки, у співпраці із бюджетною і гуманітарною комісією виділено необхідні кошти для їх забезпечення необхідним табельним оснащенням і оргтехнікою. Завдяки цьому заклади охорони здоров’я Львова, які надають первинну медичну допомогу, з 01.10.2018 почали отримувати кошти від Національної служби здоров’я, а зарплата сімейних лікарів, з якими уклали декларації достатня кількість пацієнтів, стала вищою.
- Завершено ремонтні роботи та відкрито сучасну амбулаторію сімейної медицини у Рудно.
Вважаю, що 2018 рік був досить продуктивним для медичної галузі м. Львова.
Що не вдалося і чому? Хто чи що заважає?
Не вдалося напрацювати програму забезпечення мешканців Львова розхідними матеріалами та виробами медичного призначення для операцій (для прикладу, ендопротезів, металоконструкцій для лікування переломів тощо): діюче законодавство в царині бюджетних закупівель не дозволяє це реалізувати швидко та відповідно до потреб кожного хворого. Поки що це вдається реалізовувати лише через програми соціального захисту.
Чим я найбільше пишаюсь у 2018 році? Що зробило мене щасливим?
Минулий рік став успішним для лікарні, у якій я працюю. Завершено ремонт приміщень під створення відділення невідкладної допомоги у Комунальному некомерційному підприємстві «8 міська клінічна лікарня м. Львова», коштом платників податків міста Львова закуплено необхідне обладнання на 27 млн грн для його якісного і повноцінного функціонування. Вже з 1 січня 2019 року це відділення розпочинає працювати за новою філософією надання невідкладної допомоги. До речі, це буде одне із перших таких відділень в Україні.
Що найважливіше потрібно зробити у 2019?
У наступному році плануємо впроваджувати медичну реформу на вторинній ланці. Тому триватиме робота з підготовки стаціонарів Львова до переходу на новий принцип фінансування, на електронний документообіг у медичній галузі. Адже з 1 січня 2020 року усі ці заклади фінансуватимуться Національною службою здоров’я і лише «за надані послуги». Потрібно, щоб до цього моменту міські стаціонари Львова могли гідно конкурувати навіть із приватними клініками. Найважливіше у цей період не втратити фахівців, медичних сестер і водночас потурбуватися, щоб така допомога була доступною для усіх містян. Ймовірно, потрібно буде приймати муніципальні програми дофінансування за певні медичні послуги для найбільш уразливих верств населення.
Довідка:
Народився 30 травня 1973 року в с. Жовтневе, Теребовлянського району, Тернопільської області. Освіта: Вища. У 1996 році закінчив Львівський державний медичний університет, лікувальний факультет за спеціальністю «Лікувальна справа». У 2002 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю “хірургія”.
Професійна діяльність:
Комунальна 8-а міська клінічна лікарня м. Львова, заступник головного лікаря з хірургічної роботи.
З жовтня 2015 р. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, доцент кафедри хірургії №1 (за сумісництвом);
2013 – 2015 – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, асистент кафедри хірургії № 1 (за сумісництвом);
2002- 2013– Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, асистент кафедри загальної хірургії;
2002-1999– Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, аспірант кафедри загальної хірургії;
1999-1996 – Львівський державний медичний університет, магістрант кафедри загальної хірургії;
1996 – лікар інтерн-хірург Волинської обласної лікарні.
Безпартійний. Є членом правління Львівського осередку асоціації хірургів України, членом Українського лікарського товариства.
